- слухати
- -аю, -аєш, недок.1) перех. і неперех. Спрямовувати слух на створювані ким-, чим-небудь звуки; намагатися сприймати що-небудь слухом. || Сприймаючи слухом, чути що-небудь; напружено вслухатися, прислухатися до чого-небудь. || Прислуховуючись, вникати в що-небудь, намагатися зрозуміти що-небудь або дізнатися про щось. || Вислуховувати кого-, що-небудь. || Сприймати органами чуття, відчувати що-небудь.2) перех. Вислуховуючи, визначати стан і роботу внутрішніх органів (серця, легенів, бронхів).••
Слу́хати пульс — дотиками пальців рук визначати кількість поштовхоподібних коливань стінок кровоносних судин, що характеризує стан серцево-судинної системи.
3) перех. Публічно розглядати судову справу, заслухувати показання підсудного. || Заслухувати що-небудь, виголошуване на зборах, засіданні і т. ін., з метою розгляду, оцінки і т. ін.4) перех., розм. Вивчаючи щось, відвідувати лекції, заняття чи бути присутнім на лекціях, заняттях.5) перех. Дотримуватися чиїх-небудь порад, прохань, повчань; слухатися. || часто із запереч. не. Брати до уваги чиїсь слова, зважати на кого-, що-небудь.6) перех., розм. Коритися кому-, чому-небудь, виконувати чиїсь накази, розпорядження; слухатися. || Вимушено зважати на щось. || перев. із запереч. не. Підкорятися кому-, чому-небудь, слухняно діяти (про керовані механізми, предмети або частини тіла).••Слу́хай [мою́] кома́нду! ; Слу́хати кома́нду! — підготовча військова команда, після якої дають конкретний наказ, розпорядження.
7) тільки наказ. сп. слу́хай, слу́хайте, перех., розм. Уживається при звертанні до кого-небудь перев. на початку розмови для привернення уваги.8) тільки 1 ос. слу́хаю, перех. Уживається як відповідь підлеглої особи на розпорядження або оклик, яка вказує на прийняття цього розпорядження до виконання або на готовність (за оклику) виконати щось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.